ЗАВЕРШИВСЯ ДВОМІСЯЧНИК ОХОРОНИ РИБНИХ ЗАПАСІВ «НЕРЕСТ-2019»

Версія для друкуВерсія для друку

ЗАВЕРШИВСЯ ДВОМІСЯЧНИК ОХОРОНИ РИБНИХ ЗАПАСІВ «НЕРЕСТ-2019»

На апаратній нараді підбили підсумки проведення в області двомісячника охорони рибних запасів «Нерест – 2019». На Полтавщині він стартував із 1 квітня.

Заступник начальника управління – начальник відділу рибоохоронного патруля №1 Анатолій Лукіянчук нагадав, що строки заборони на лов риби у весняно-літній період природного відтворення нересту становили: на Кам’янському водосховищі – з 1 квітня по 9 червня (включно), в усіх інших рибогосподарських водних об’єктах в межах підконтрольної території – з 1 квітня по 20 травня (включно), в придаткових системах річок – з 1 квітня по 29 червня (включно).

Загалом до роботи залучили 1173 інспекторів із Полтавського рибоохоронного патруля, НПП «Нижньосульський», РЛП «Нижньоворсклянський», ГУ Національної поліції в Полтавській області, Державної екологічної інспекції Центрального округу. Про це розповів заступник директора Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олександр Ткаченко. Поінформував, що було складено 1194 протоколи. Вилучено 1793 знаряддя лову, затримано 38 плавзасобів. Вилучено 15303 кілограми риби.

– За порушення правил рибальства в період нересту передбачено покарання від адміністративних штрафів до кримінальної відповідальності. Крім штрафу за незаконний вилов, правопорушнику нараховується сума компенсації за нанесенні збитки за кожну виловлену рибу, – нагадав Олександр Ткаченко. – За весь період двомісячника за постановами органів рибоохорони накладено штрафів на суму 20621 грн, нараховано збитків на суму 978527,5 грн.

За словами Олександра Ткаченка, результати проведеного в 2019 році двомісячника свідчать про поліпшення майже всіх показників порівняно з 2018 роком:

– Кількість вилученої риби зросла на 40 відсотків, кількість складених протоколів – на 36 відсотків, кількість безхазяйних актів – на 4 відсотки, кількість вилучених знарядь лову – на 7 відсотків. Водночас недоліком є те, що майже всі органи державного контролю, які причетні до охорони рибних запасів, у період двомісячника зменшили (на 14 відсотків порівняно з 2018 роком) кількість особового складу, що залучався до рейдів.

Анатолій Лукіянчук розповів про роботу оперативних штабів. Звернув увагу на маловоддя у відповідний період.

– На початок нересту рівневий режим Кременчуцького водосховища становив 79,89 метра й не досяг навіть на кінець нерестового періоду нормального рівня – 81 метра. При загальній площі нерестовищ водосховища – близько 9,9 тисячі гектарів – великі масиви нерестових ділянок збереглися лише в Сулинській затоці. Їх площа сягає 36 відсотків від площі всіх нерестовищ водосховища, – поінформував Анатолій Лукіянчук. – На початок нересту найцінніші нерестовища Сулинської затоки при рівні води 79,89 метра були осушені на площі близько 1,8 тисячі гектара. Ці обставини вплинули на природне відтворення цінних промислових видів риби – ляща, плитки, судака. Більшість цих видів риби нерестилася в несприятливих умовах. Нерест на Кам’янському водосховищі відбувався у задовільних умовах. Погодні умови були стабільними, що сприяло проходженню нересту. Рівень води коливався в межах норми – 63,86 – 64,35 метра.

– Питання охорони водних біоресурсів дуже серйозне. Потрібно проаналізувати, чому трапилася ситуація з низьким рівнем води й зробити відповідні висновки, – наголосив т.в.о. голови облдержадміністрації Олег Пругло. – Крім того, безумовно, нинішні штрафи не дуже лякають тих, хто займається промисловим виловом риби. На це потрібно реагувати й звертатися до Верховної Ради щодо збільшення штрафів.

 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації

 

Наверх ↑