Матеріали Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області

Версія для друкуВерсія для друку

Стан дотримання суб’єктами господарювання району вимог ст.24 КЗпП України щодо виплати заробітної плати у розмірах не менше законодавчо встановленого рівня

 

Одним з пріоритетних завдань Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області є легалізація заробітної плати. Щоб уникнути сплати податків, деякі роботодавці вдаються до різних махінацій - виплати "тіньової зарплати", використання незареєстрованих найманих працівників. Зокрема, за для виплати неофіційної заробітної плати суб'єкти господарювання використовують подвійну бухгалтерію і не декларують отримані доходи.  

Існують й інші методи приховування доходів. Наприклад, деякі підприємці  не укладають з найманими працівниками трудових угод і, відповідно, не сплачують за них податки. У таких суб'єктів господарювання наймані працівники одержують заробітну плату в конвертах.

Фахівцями Територіальної державної інспекції праці у Полтавській області постійно проводиться робота з перевірки суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності на предмет дотримання ними діючого законодавства при виплаті заробітної плати, а також осіб, щодо яких виникає сумнів відносно використання найманої праці.

Так, за січень-листопад 2013 року у Лохвицькому районі проведено 71 перевірка суб’єктів господарювання, з них  4 за листами робочої групи з координації роботи щодо легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, в ході яких встановлено, що 2 роботодавця використовували працю 2 працівників без оформлення трудових відносин.

За результатами перевірок було видано 2 приписи, якими зобов’язано трудові відносини з найманими працівниками привести у відповідність до вимог чинного законодавства та складено і передано до суду 2 протоколи для притягнення керівників-порушників до адміністративної відповідальності. Відповідно на виконання приписів укладено 2 трудових договори між працівниками і фізичними особами підприємцями.

 Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою і форму трудового договору затверджено наказом Мінпраці України від 08.06.2001 р. № 260, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2001р.

Цей Порядок поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).

За статтею 24-1 КЗпП України у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою така особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна в тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання в порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

У письмовому трудовому договорі між працівником і фізичною особою зазначається строк виконання роботи, характер роботи, розмір заробітної плати, час початку та закінчення робочого дня, вихідні дні, тривалість щорічної відпустки.

Якщо працівник був відсутнім при проведенні державної реєстрації трудового договору, відповідальна особа центру зайнятості повертає фізичній особі (або за нотаріальним дорученням уповноваженій нею особі) два примірники такого договору з відміткою про реєстрацію.

Фізична особа зобов’язана вручити під підпис працівникові один примірник зареєстрованого трудового договору впродовж трьох робочих днів з дня його надходження, про, що робиться відповідний запис у книзі реєстрації, а також повернути йому трудову книжку із записом про прийняття на роботу. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - підприємців, зберігаються безпосередньо у працівників.

У разі закінчення строку трудового договору або дострокового його припинення фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір.

Статтею 21 Закону України «Про оплату праці» (Далі — Закон) визначено, що працівник, має право на опла­ту своєї праці відповідно до актів законодавства і колектив­ного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ст.21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи, ор­ганізації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати ро­боту, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства (уста­нови, організації) або уповноважений ним орган чи фізич­на особа зобов'язується виплачувати працівникові заро­бітну плату і забезпечувати умови праці, потрібні для ви­конання роботи, передбачені законодавством про працю.

Згідно із законодавством під час визначення умов оплати праці найманих працівників й укладення трудового договору фізична особа — підприємець має дотриму­ватись вимог законодавства, зокрема щодо розмірів мінімальної заробітної плати залежно від складності виконуваної роботи та кваліфікації працівників (ст 6 Закону). Тобто, при укладенні трудового договору з найманим працівником, який буде виконувати кваліфіковану працю (адміністратор, водій, перукар, продавець, менеджер, експедитор, кухар, бармен, косметолог, продавець, адміністратор тощо), розмір заробітної плати має перевищувати розмір мінімальної заробітної плати.

Установлюючи розмір заробітної плати, роботодавець має враховувати положення законодавства з цих питань.

Оплата виконаної працівником місячної норми праці (об­сяг робіт) не може бути меншою за законодавчо встановле­ний розмір мінімальної заробітної плати (ст. З Закону).

Статтею 56 КЗпП передбачено, що за погодженням сторін трудового договору працівникові може встанов­люватись як під час прийняття на роботу, так і згодом не­повний робочий час.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.

Отже, якщо працівник прийнятий (або переведений) на роботу з непов­ним робочим часом, то оплачують його працю пропор­ційно до виконаної норми праці й така оплата може бути нижчою за розмір мінімальної заробітної плати.

 Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі з 01.01.2013 становить 1147 грн., а з 01.12.2013 – 1218 грн., у погодинному розмірі з 01.01.2013 – 6,88 грн., з 01.12.2013 – 7,3 грн.

          Свою подальшу роботу щодо захисту прав найманих працівників Територіальна державна інспекція праці у Полтавській області вбачає в тісній співпраці з місцевими органами виконавчої влади та їх структурними підрозділами.

Наверх ↑