Протидія домашньому насильству

Версія для друкуВерсія для друку

 

 

НІ! – НАСИЛЬСТВУ!

          Згідно Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством розуміється будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

          Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні (наречені, подружжя, колишнє подружжя, мати, батько, діти, їх батьки, брати, сестри, нерідні батьки, опікуни, піклувальники, їхні діти, прийомні діти, діти-вихованці, інші родичі до двоюрідного ступеню зв’язку, особи, які спільно проживали або проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, їх діти та батьки) та  особи, які проживають разом (будь-які інші родичі, люди, які пов’язані спільним побутом, мають спільні права та обов’язки).

          Постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

          У разі вчинення будь-якого виду домашнього насильства постраждалі мають право звернутися із відповідною заявою (повідомленням) як до органів поліції за місцем свого проживання (перебування), так і до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я. Аби отримати захист, достатньо звернутися до будь-якого з цих органів. Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. До того ж постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

          Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат: на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства, періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

          До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

 * Терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, є їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб. Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення.          Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

* Обмежувальний припис. Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Таким приписом людині може бути: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язання усунути перешкоди у користуванні майном; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

          Усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. До того ж кривдника можуть взяти на профілактичний облік, проводити з ним роботи органами поліції, направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року.

          Всі ці заходи — не є покараннями. Це — так звані запобіжні заходи, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства. Проте застосування таких заходів зовсім не означає, що кривдника не притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав.

          Якщо Ви стали жертвою насильства або Вам стало відомо про такий факт, маєте право звернутися до відповідних служб Лохвицького району:

- Лохвицький відділ поліції ГУНП в Полтавській області (м.Лохвиця, вул.Гоголя, 19), телефони 3-16-47, 102;

- Лохвицький районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (м.Лохвиця, вул.Перемоги, 1, каб.42), телефон 3-33-64;

- служба у справах дітей райдержадміністрації (м.Лохвиця, вул.Перемоги, 1, каб.32, 37), телефони 3-14-47, 3-26-41;

- сектор у справах сім’ї молоді та спорту райдержадміністрації (м.Лохвиця, вул.Перемоги, 1, каб.39), телефон 3-12-72

-   або   до   громадської   організації   «Ла  Страда – Україна»,   телефони   0 800 500335,  116 123.

 

В.Коваленко, завідувач сектору у справах сім’ї молоді та спорту Лохвицької районної державної адміністрації

 

Наверх ↑