28 ЛИПНЯ – 1030 РІЧНИЦЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Версія для друкуВерсія для друку

28 ЛИПНЯ – 1030 РІЧНИЦЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

28 липня, у день пам'яті святого рівноапостольного князя Володимира - хрестителя Київської Русі в Україні відзначається День Хрещення Київської Русі – України.

Свято було встановлено згідно Указу Президента України від 25 липня 2008 року «Про День хрещення Київської Русі - України».

Датою хрещення Київської Русі, яке провів князь Володимир, вважається 988 рік. Запровадження християнства на Русі — це епохальний поворот в історії Давньоруської держави, який не тільки суттєво вплинув на всі сфери тогочасного суспільного життя, а й надовго визначив характерні особливості історичного розвитку.

Серед усіх реформ, здійснених Володимиром, звісно найважливішою була релігійна. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, але з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе вичерпала. Тому Володимир у 988 році прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі – крок абсолютно раціональний, адже Візантія на той час була наймогутнішою і найбагатшою державою континенту, центром цивілізації.

З прийняттям християнства Київська держава, згідно з тогочасними уявленнями, ніби очищалася від скверни й ще з «не країни» ставала країною й водночас членом християнської співдружності. В очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність влади київських князів, або сказати б, узаконило державність.

Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу й формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних слов’ян. Християнство, сформоване як релігія класового суспільства, відносило владу до панівної еліти, водночас стверджуючи рівність усіх перед Богом, чим закладало принципово нові підвалини.

Також православ’я стало надійним ґрунтом для створення могутньої, централізованої самодержавної країни. Одночасне проведення адміністративної та релігійної реформ якісно змінило ситуацію, а головне — при цьому утвердилось єдиновладдя київського князя. Крім цього, прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави. Хрещення Русі та одруження на сестрі візантійського імператора ввели Володимира у коло християнської сім’ї європейських правителів, а Давньоруській державі відкрили шлях до її визнання європейською християнською спільнотою.

Християнство заклало якісно нові підвалини в культурній сфері, сприяло розвитку писемності, літератури, архітектури та мистецтва, стало потужним поштовхом для розвитку освіти: почали відкриватися школи, в Києві було збудовано головний храм Русі – Десятинну церкву Богородиці (996). Прийняття християнства від Константинополя, а не від Рима, привело до того, що Русь у середині ХІ ст. опинилася по східний бік Великого розколу 1054 року. Цивілізаційні наслідки цієї події справили величезний вплив на всю подальшу історію східнослов’янських країн.

 

Наверх ↑